Таку думку висловив експерт Кирило Сазонов, коментуючи діяльність НАБУ та антикорупційного середовища.

За словами Сазонова, питання вже давно не обмежується ефективністю антикорупційних розслідувань. Значно серйознішою проблемою він називає політичні амбіції частини антикорупційного середовища.

«А що, якщо головна мета частини антикорупційної системи — вже давно не боротьба з корупцією, а боротьба за політичну владу та вплив?» — зазначив експерт.

На його думку, антикорупційні структури поступово набувають ознак самостійної політичної сили, яка має власні медійні ресурси, активістів, міжнародні контакти та можливості впливати на суспільну думку.

Особливу увагу Сазонов звернув на вибірковість публічних антикорупційних кампаній.

«Чому до одних політиків існує максимальна публічна увага, а щодо інших — значно менше незручних запитань?» — запитав він.

Експерт вважає, що така ситуація порушує питання про використання антикорупційних скандалів у політичному протистоянні.

Окремою проблемою Сазонов назвав участь представників антикорупційного середовища в дискусіях навколо переговорного процесу та можливих шляхів завершення війни.

На його переконання, коли антикорупційні діячі починають претендувати на роль політичних арбітрів і впливати на стратегічні рішення держави, це змінює сам характер їхньої діяльності.

«Річ уже не лише в корупційних грошах. Річ у великій політиці», — наголосив Сазонов.

Він підкреслив, що головним питанням стає не лише ефективність НАБУ, а й роль антикорупційної системи у визначенні політичного курсу України.